Сьогодні у школі провели захід-реквієм «Пам’ятаємо», вшанувавши пам’ять мільйонів українців, які загинули в роки голодоморів хвилиною мовчання та запаливши свічки скорботи.
  І половина ХХ століття закарбована в історії України трьома голодоморами – 1921-1923рр., 1932-1933рр., 1946-1947рр. Та найжахливішою із трагедії, якої зазнало людство протягом усієї своєї історії, був голодомор в Україні 30-их років. Пік голодомору припав на весну 1933 року, тоді від голоду вмирало 17 осіб щохвилини, 1000 щогодини та майже 25 тисяч щодня. Найбільше постраждали від голоду колишні Харківська та Київські області, теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська… На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8, 9 і більше разів. Мова йде про мільйони безневинних жертв. З урахуванням непрямих жертв внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, репресій, канібалізму, самогубств на грунті розладів психіки та соціального колапсу за приблизними підрахунками голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.
  Найжахливішим є той факт, що голодне лихоліття, яке охопило українські території з населенням понад 40 млн осіб і тривало майже 2 роки, було не стихійним явищем, а цілком рукотворним. Голодомор був кваліфікований як геноцид.
  За підрахунками французьких домографів, в Україні не народилося мільйон дітей.